- Kyiv
- Communism and national question, Ukraine (History), Ukrainian Studies, Russian-Ukrainian Relations, Ukrainian History, Soviet History, and 15 moreісторія україни, Soviet Union (History), History of Ukraine, History of Ideas, Eastern European Studies, History of Comintern, Historiography, Marxism, Social History, 20th Century, Ukraine, Language Policy and Politics of Identity, Languages and Linguistics, Ukrainian Historiography, and Українська історіяedit
Однак і після цього спроби "вибілити" дисертацію не припинилися, а сама Олеся Стасюк, попри усі виявлені у її працях плагіат, фальсифікації та фабрикації, і надалі посідає місце очільниці Музею. Відповіді від Міністерства освіти і науки... more
Однак і після цього спроби "вибілити" дисертацію не припинилися, а сама Олеся Стасюк, попри усі виявлені у її працях плагіат, фальсифікації та фабрикації, і надалі посідає місце очільниці Музею. Відповіді від Міністерства освіти і науки (а саме його органами затверджуються наукові ступені) з реакцією на вказані численні випадки плагіату та різноманітних фальсифікацій у дисертації О.Стасюк автори листа взагалі не отримали. Відгукнулося лише Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, куди була спрямована копія листа – там повідомили, що відповідно до внутрішніх правил і положень Національне агентство звернулося до ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі та до самої Олесі Стасюк з пропозицією відреагувати на цей лист. Можливо, це сприятиме зняттю завіси мовчання навколо цього випадку.
Research Interests:
25 січня минуло 150 років із дня народження Миколи Скрипника (1872–1933) – видатного українського радянського діяча. Він утілював радянську політику українізації, а також творив ту систему влади, яка в підсумку його ж і знищила. Крім... more
25 січня минуло 150 років із дня народження Миколи Скрипника (1872–1933) – видатного українського радянського діяча. Він утілював радянську політику українізації, а також творив ту систему влади, яка в підсумку його ж і знищила. Крім того, 95 років тому, 25 травня – 3 червня 1927 року в Харкові відбулася Всеукраїнська правописна конференція, на якій схвалили правопис. Неофіційно цей правопис називали «скрипниківка».
Більше про Миколу Скрипника «Історичній Свободі» розповів історик Геннадій Єфіменко.
Більше про Миколу Скрипника «Історичній Свободі» розповів історик Геннадій Єфіменко.
Research Interests:
Наприкінці лютого Скрипника було знято з посади Наркома освіти і з цього часу національно-культурне будівництво в Україні, яке раніше ставили у приклад іншим радянським республікам, стало об'єктом посиленого «очищення» та пошуку винних за... more
Наприкінці лютого Скрипника було знято з посади Наркома освіти і з цього часу національно-культурне будівництво в Україні, яке раніше ставили у приклад іншим радянським республікам, стало об'єктом посиленого «очищення» та пошуку винних за катастрофу на селі. Відмовившись у січні 1933 року під тиском обставин від другого комуністичного штурму та наголосивши на тому, що «саме помилки й промахи, допущені КП(б)У в здійсненні національної політики, стали однією з головних причин прориву 1931-1932 рр.», Кремль намагався зняти з себе провину за нищення українського села і домогтись бажаної уніфікації національно-культурних процесів.
Ні самому Скрипнику, ні його прихильникам не надавалася можливість якось пояснити свої дії. Вони були відрізані від засобів масової інформації та й самі не бажали йти проти лінії ЦК ВКП(б), а тим більше публічно дискутувати питання національної політики. Скрипник добре розумів несправедливість звинувачень у націоналізмі і знав, що насправді призвело до голоду. За спогадами сучасника на питання, чому він не бореться за правду, Скрипник рішуче заявив: «Не можна! В цьому вся суть. Це нанесе великої шкоди партії. Не всю правду можна сказати зараз партії та народу. Це може призвести до розколу, до катастрофи. Це озброїть ворогів і багатьох відштовхне від нас». Але водночас він і не став активним учасником кампанії боротьби проти «українського націоналізму», не зрадив людей, з якими тривалий час плідно співпрацював, не погодився вже навесні 1933 року на посаду генерального прокурора СРСР, проти введення якої він категорично виступав.
Ні самому Скрипнику, ні його прихильникам не надавалася можливість якось пояснити свої дії. Вони були відрізані від засобів масової інформації та й самі не бажали йти проти лінії ЦК ВКП(б), а тим більше публічно дискутувати питання національної політики. Скрипник добре розумів несправедливість звинувачень у націоналізмі і знав, що насправді призвело до голоду. За спогадами сучасника на питання, чому він не бореться за правду, Скрипник рішуче заявив: «Не можна! В цьому вся суть. Це нанесе великої шкоди партії. Не всю правду можна сказати зараз партії та народу. Це може призвести до розколу, до катастрофи. Це озброїть ворогів і багатьох відштовхне від нас». Але водночас він і не став активним учасником кампанії боротьби проти «українського націоналізму», не зрадив людей, з якими тривалий час плідно співпрацював, не погодився вже навесні 1933 року на посаду генерального прокурора СРСР, проти введення якої він категорично виступав.
Research Interests:
Успішному втіленню в життя скрипниківських настанов в національній політиці сприяв його імідж справжнього більшовика. Адже він був членом комуністичної партії з часів її заснування і не був помічений у різного роду опозиціях та ухилах.... more
Успішному втіленню в життя скрипниківських настанов в національній політиці сприяв його імідж справжнього більшовика. Адже він був членом комуністичної партії з часів її заснування і не був помічений у різного роду опозиціях та ухилах. Завдяки цьому українізація стала сприйматися всерйоз як в партійних колах, так і в найширших верствах населення. Прогрес був очевидним: у 1930— 1932 рр. вже не йшлося, як волав у 1927 р. О.Шумський, про «перебування українця-партійця під постійним підозрінням в націоналізмі» та про гасла на зразок «Украинизация без украинцев» та «Мы проведем украинизацию не украинскими руками». Мало того, чимало фактів свідчить, що скрипниківська національна політика виходила за відведені їй Москвою межі
Research Interests:
Спостереження за сучасними історичними студіями в Україні дедалі більше переконують в актуальності проблеми дотримання (а то й взагалі розуміння!) мінімальних наукових стандартів в історіописанні. Такі елементарні, здавалося б, речі, як... more
Спостереження за сучасними історичними студіями в Україні дедалі більше переконують в актуальності проблеми дотримання (а то й взагалі розуміння!) мінімальних наукових стандартів в історіописанні. Такі елементарні, здавалося б, речі, як верифікація джерел, адекватні наведеним аргументам висновки, коректне цитування, елементарні знання фахової термінології нерідко стають недосяжними не тільки, а часом і не стільки для початківців, а й для маститих істориків. Мало того, здобута реальними напрацюваннями у минулому репутація далеко не завжди стає запобіжником у створенні чи публічному толеруванні відверто неякісних чи навіть антинаукових праць.
Яскравим прикладом такого неякісного продукту і відсутності турботи за свою репутацію стала означена як «наукове видання» книга «Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань. /Упор. О. Петришин, М. Герасименко, О. Стасюк, Київ, 2021», у якій у якості експертів з питань про кількість втрат, тобто з питання, де вони не є фахівцями, погодилася бути ціла низка знаних істориків і навіть відомий дисидент Семен Глузман.
Перебуваючи у фінансовій чи адміністративній залежності від керівництва Музею або отримуючи від нього дифірамби на свою адресу як про незаперечних авторитетів у науці, ці фахівці чи то поставили свій підпис, чи то взагалі самі сфальсифікували значну частину тексту судових експертиз у надзвичайно важливій для українців темі – у матеріалах досудового розслідування про виконавців Голодомору-геноциду. З приводу цього видання останнім часом є чимало відгуків, промов, резолюцій і просто аналітичних текстів, першим із яких, здається, стала стаття автора цих рядків «Формула Асаткіна» від слідчих НКВС як аргумент в оцінці втрат». Але сьогодні мова про інше.
Одним із експертів тих судових експертиз, а заодно і автором упорядником значною мірою фальсифікованого продукту стала генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк. І вона ж таки подала на захист докторську дисертацію, де до списку опублікованих за темою праць була включена і вже згадана книга «Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань…». Мало того, у кваліфікаційній праці О.Стасюк посилається на сфальсифіковані матеріали з цієї книги. Власне, саме це спонукало мене звернути увагу на дисертацію. Повна її назва така:
Яскравим прикладом такого неякісного продукту і відсутності турботи за свою репутацію стала означена як «наукове видання» книга «Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань. /Упор. О. Петришин, М. Герасименко, О. Стасюк, Київ, 2021», у якій у якості експертів з питань про кількість втрат, тобто з питання, де вони не є фахівцями, погодилася бути ціла низка знаних істориків і навіть відомий дисидент Семен Глузман.
Перебуваючи у фінансовій чи адміністративній залежності від керівництва Музею або отримуючи від нього дифірамби на свою адресу як про незаперечних авторитетів у науці, ці фахівці чи то поставили свій підпис, чи то взагалі самі сфальсифікували значну частину тексту судових експертиз у надзвичайно важливій для українців темі – у матеріалах досудового розслідування про виконавців Голодомору-геноциду. З приводу цього видання останнім часом є чимало відгуків, промов, резолюцій і просто аналітичних текстів, першим із яких, здається, стала стаття автора цих рядків «Формула Асаткіна» від слідчих НКВС як аргумент в оцінці втрат». Але сьогодні мова про інше.
Одним із експертів тих судових експертиз, а заодно і автором упорядником значною мірою фальсифікованого продукту стала генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк. І вона ж таки подала на захист докторську дисертацію, де до списку опублікованих за темою праць була включена і вже згадана книга «Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань…». Мало того, у кваліфікаційній праці О.Стасюк посилається на сфальсифіковані матеріали з цієї книги. Власне, саме це спонукало мене звернути увагу на дисертацію. Повна її назва така:
Research Interests:
The debate on how many Ukrainians died as a result of the Holodomor famine of 1932-1933 rages on. The Ukrainian website likbez.org.ua, a joint project of Ukrainian professional historians as well as journalists to popularize Ukrainian... more
The debate on how many Ukrainians died as a result of the Holodomor famine of 1932-1933 rages on. The Ukrainian website likbez.org.ua, a joint project of Ukrainian professional historians as well as journalists to popularize Ukrainian history and debunk historical myths and propaganda, gives a short review on why the number of losses from the Holodomor one can encounter is so diverse, of which we offer an adapted translation to English.
Research Interests:
Research Interests:
Шановна редакціє газети „Свобода“! У Вашій газеті 3 вересня 2021 року було опубліковано статтю заслужених юристів України Миколи Герасименка та Віктора Скавроніка „Історичні та правові аспекти визнання Голодомору геноцидом українців“, у... more
Шановна редакціє газети „Свобода“!
У Вашій газеті 3 вересня 2021 року було опубліковано статтю заслужених юристів України Миколи Герасименка та Віктора Скавроніка „Історичні та правові аспекти визнання Голодомору геноцидом українців“, у якій, попри назву, основна увага концентрувалася на проблемі демографічних втрат від Голодомору. Відповідь по суті із поясненням неспроможности основних закидів вже пролунала в опублікованій 1 жовтня на шпальтах Вашого видання статті „Дослідження Голодомору – це не змагання, хто нарахує більше втрат“, авторами якої є ті науковці-демографи, в бік яких було найбільше критичних зауваг (Наталія Левчук, Олег Воловина, Олександр Гладун, Омелян Рудницький, Павло Шевчук). Однак вони не згадали ті твердження М. Герасименка та В. Скавроніка, де у неґативному контексті згадувалося і моє ім’я. Тому вважаю, що теж маю право на відповідь.
У Вашій газеті 3 вересня 2021 року було опубліковано статтю заслужених юристів України Миколи Герасименка та Віктора Скавроніка „Історичні та правові аспекти визнання Голодомору геноцидом українців“, у якій, попри назву, основна увага концентрувалася на проблемі демографічних втрат від Голодомору. Відповідь по суті із поясненням неспроможности основних закидів вже пролунала в опублікованій 1 жовтня на шпальтах Вашого видання статті „Дослідження Голодомору – це не змагання, хто нарахує більше втрат“, авторами якої є ті науковці-демографи, в бік яких було найбільше критичних зауваг (Наталія Левчук, Олег Воловина, Олександр Гладун, Омелян Рудницький, Павло Шевчук). Однак вони не згадали ті твердження М. Герасименка та В. Скавроніка, де у неґативному контексті згадувалося і моє ім’я. Тому вважаю, що теж маю право на відповідь.
Research Interests:
Продовжуємо аналізувати фальсифікації історичних фактів та джерел у виданні «Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань / Упоряд: О.Петришин, М.Герасименко, О.Стасюк. – Київ: Видавництво Марка Мельника, 2021. – 520... more
Продовжуємо аналізувати фальсифікації історичних фактів та джерел у виданні «Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань / Упоряд: О.Петришин, М.Герасименко, О.Стасюк. – Київ: Видавництво Марка Мельника, 2021. – 520 с.». У першій статті «Як знецінюється розповідь про Голодомор. Епізод 1: «Формула Асаткіна» від слідчих НКВС як аргумент в оцінці втрат» було показано, що широко вживана у вказаному виданні так звана «формула Асаткіна» є безумовною фальсифікацією.
У дослідженні будь-якої проблеми з наукової точки зору завжди є перші.
Їх називають застрільниками, зачинателями, першовідкривачами, піонерами, новаторами.
У науковому висвітленні Голодомору таким повною мірою можна назвати агронома-економіста Степана Соснового (1896–1961). Саме його стаття «Правда про голод на Україні в 1932–1933 роках», що була вперше опублікована 8 листопада 1942 року в газеті «Нова Україна» в окупованому нацистами Харкові, стала тією працею, що відкрила шлях науковому осмисленню теми.
У дослідженні будь-якої проблеми з наукової точки зору завжди є перші.
Їх називають застрільниками, зачинателями, першовідкривачами, піонерами, новаторами.
У науковому висвітленні Голодомору таким повною мірою можна назвати агронома-економіста Степана Соснового (1896–1961). Саме його стаття «Правда про голод на Україні в 1932–1933 роках», що була вперше опублікована 8 листопада 1942 року в газеті «Нова Україна» в окупованому нацистами Харкові, стала тією працею, що відкрила шлях науковому осмисленню теми.
Research Interests:
The scientifically sound estimate of the number of Ukrainians who starved to death in Stalin's Holodomor famine is roughly 4 million. Yet, many scholars attempt to impose unrealistically inflated numbers-up to 15 million. This does no... more
The scientifically sound estimate of the number of Ukrainians who starved to death in Stalin's Holodomor famine is roughly 4 million. Yet, many scholars attempt to impose unrealistically inflated numbers-up to 15 million. This does no justice either the victims, or to the status of the recognition of the artificial famine as a genocide of Ukrainians, writes historian Hennadiy Yefimenko.
http://euromaidanpress.com/2021/11/05/more-is-not-better-the-deleterious-effects-of-artificially-inflated-holodomor-death-tolls/?fbclid=IwAR3BVtdRSGWAR0cEzktWyXkqFijHlOIO6cLfgD1c2PP86qMC6frhw4SOAP0
http://euromaidanpress.com/2021/11/05/more-is-not-better-the-deleterious-effects-of-artificially-inflated-holodomor-death-tolls/?fbclid=IwAR3BVtdRSGWAR0cEzktWyXkqFijHlOIO6cLfgD1c2PP86qMC6frhw4SOAP0
Research Interests:
Раніше перебільшення втрат від Голодомору було зумовлене як відсутністю надійних джерел, так і потребою зберегти пам’ять про нього. Однак тепер, коли колишні проблеми подолані, перевищення втрат вже шкодить Україні і заважає осмисленню... more
Раніше перебільшення втрат від Голодомору було зумовлене як відсутністю надійних джерел, так і потребою зберегти пам’ять про нього. Однак тепер, коли колишні проблеми подолані, перевищення втрат вже шкодить Україні і заважає осмисленню Голодомору
Research Interests:
«Доброго дня, пане Геннадію! Мене звуть Аля Шандра, я редакторка англомовного сайту euromaidanpress.com. Звертаюся до Вас як автора статті про кількість втрат під час Голодомору на Лікбезі. Ми її використовували як референсну в усіх... more
«Доброго дня, пане Геннадію! Мене звуть Аля Шандра, я редакторка англомовного сайту euromaidanpress.com. Звертаюся до Вас як автора статті про кількість втрат під час Голодомору на Лікбезі. Ми її використовували як референсну в усіх наших багаточисленних матеріалах про Голодомор. Натомість, наш партнер Музей Голодомору наполягає, що кількість загиблих – принаймні 7 мільйонів, цитуючи матеріали нещодавно проведеної судової експертизи. Чи могли би Ви прояснити ситуацію?».
Таке звернення 20 вересня цього року прийшло до мене у месенджер (публікую з дозволу авторки). То було звернення до учасника проєкту Likбез.Історичний фронт через спробу представника Національного музею Голодомору-геноциду заперечити чи знецінити розміщену на сайті проєкта статтю «Скільки ж нас загинуло? Причини та наслідки розмаїття оцінок кількості загиблих від Голодомору». Вважаю, що розгорнута відповідь на таке наполягання має пролунати з сайту Likбезу.
Таке звернення 20 вересня цього року прийшло до мене у месенджер (публікую з дозволу авторки). То було звернення до учасника проєкту Likбез.Історичний фронт через спробу представника Національного музею Голодомору-геноциду заперечити чи знецінити розміщену на сайті проєкта статтю «Скільки ж нас загинуло? Причини та наслідки розмаїття оцінок кількості загиблих від Голодомору». Вважаю, що розгорнута відповідь на таке наполягання має пролунати з сайту Likбезу.
Research Interests:
28 вересня 1921 р. постановою ВУЦВК та РНК УСРР було утворено Українську Економічну Раду (УЕР), яка мала стати центром ухвалення економічних рішень в УСРР. Фактично йшлося про спробу керівництва УСРР перебрати важелі управління в свої руки
Research Interests:
5 серпня 1921-го ЦК КП(б)У відправив до усіх губкомів УСРР телеграму, якою заборонив згадувати про голод в Україні, означивши його, на відміну від ситуації в Поволжі, «неврожаєм». Ухвалене на вимогу Кремля рішення було спрямоване не лише... more
5 серпня 1921-го ЦК КП(б)У відправив до усіх губкомів УСРР телеграму, якою заборонив згадувати про голод в Україні, означивши його, на відміну від ситуації в Поволжі, «неврожаєм». Ухвалене на вимогу Кремля рішення було спрямоване не лише на посилення допомоги Поволжю, а й на створення умов для ліквідації антибільшовицького повстанського руху
Research Interests:
17 травня 1921-го, після майже двотижневої затримки, ЦК КП(б)У затвердило до друку резолюцію з національного питання Першої партійної наради КП(б)У. Незважаючи на жорстке і бурхливе обговорення, критикам «мовних» поступок не вдалося... more
17 травня 1921-го, після майже двотижневої затримки, ЦК КП(б)У затвердило до друку резолюцію з національного питання Першої партійної наради КП(б)У. Незважаючи на жорстке і бурхливе обговорення, критикам «мовних» поступок не вдалося зафіксувати формальну відмову від політики українізації
Research Interests:
29 березня 1921 року вийшла друком ухвалена двома днями раніше постанова Надзвичайної сесії ВУЦВК «Про заміну продрозкладки податком», що ознаменувала зупинку комуністичного штурму та започаткувала відновлення економічних методів... more
29 березня 1921 року вийшла друком ухвалена двома днями раніше постанова Надзвичайної сесії ВУЦВК «Про заміну продрозкладки податком», що ознаменувала зупинку комуністичного штурму та започаткувала відновлення економічних методів стимулювання господарювання.
Поразка 1919 року змусила більшовиків змінити тактику дій в Україні. Відтоді вони у своїх діях вже не керувалися алгоритмом «усе й відразу», незалежно від того, чи то стосувалося наступу, чи поступок. То ж у 1920-му, залишивши поки що незмінними основні засади комунізму – курс на ліквідацію торгівлі та централізацію виробництва і розподілу — компартійне керівництво пішло на вагомі поступки у менш актуальних для себе питаннях — в національно-культурному та земельному. Такі кроки, особливо на тлі дій білогвардійців, значною мірою поновили в українців ілюзії щодо більшовиків.
Поразка 1919 року змусила більшовиків змінити тактику дій в Україні. Відтоді вони у своїх діях вже не керувалися алгоритмом «усе й відразу», незалежно від того, чи то стосувалося наступу, чи поступок. То ж у 1920-му, залишивши поки що незмінними основні засади комунізму – курс на ліквідацію торгівлі та централізацію виробництва і розподілу — компартійне керівництво пішло на вагомі поступки у менш актуальних для себе питаннях — в національно-культурному та земельному. Такі кроки, особливо на тлі дій білогвардійців, значною мірою поновили в українців ілюзії щодо більшовиків.
Research Interests:
100 років тому, наприкінці березня 1921 року, більшовицька влада проголосила Нову економічну політику – НЕП. На той момент СРСР ще не існувало – були окремі радянські республіки, така більш аморфна «Совдепія». І кожна республіка НЕП... more
100 років тому, наприкінці березня 1921 року, більшовицька влада проголосила Нову економічну політику – НЕП. На той момент СРСР ще не існувало – були окремі радянські республіки, така більш аморфна «Совдепія». І кожна республіка НЕП запроваджувала по-своєму: більшовицька Росія 21 березня, а більшовицька Україна 27 березня. Період НЕПу характеризують як найбільш гуманний у ранньорадянській історії, коли хоч і не було політичних свобод, але був матеріальний добробут більшості населення.
Більше про НЕП, про причини його запровадження та згортання, «Історичній Свободі» розповів історик Геннадій Єфіменко.
Більше про НЕП, про причини його запровадження та згортання, «Історичній Свободі» розповів історик Геннадій Єфіменко.
Research Interests:
16 березня в «Україні молодій» оприлюднено статтю завідувача кафедри історії світового українства національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Сергійчука «Кремлівська статистика: чому деякі науковці занижують кількість... more
16 березня в «Україні молодій» оприлюднено статтю завідувача кафедри історії світового українства національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Сергійчука «Кремлівська статистика: чому деякі науковці занижують кількість жертв Голодомору». У ній Автор вкотре намагається визначити кількість втрат Голодомору. Тепер, як він сам заявляє, за допомогою «історико-статистичного методу».
Зупинюся лише на двох абзацах тексту, які продемонстровані на скані. Адже це єдина частина тексту, яка підлягає науковому аналізу, бо все інше – або емоції, частину з яких розділяють усі українці (в тому числі і науковці, про яких згадується в тексті), або маніпуляції та образи.
Зупинюся лише на двох абзацах тексту, які продемонстровані на скані. Адже це єдина частина тексту, яка підлягає науковому аналізу, бо все інше – або емоції, частину з яких розділяють усі українці (в тому числі і науковці, про яких згадується в тексті), або маніпуляції та образи.
Research Interests:
Чисельні дослідження українських істориків, у яких розповідається про міфологічність тези про створення 23 лютого 1918 року Червоної армії, не зняли це питання з порядку денного. Кожного року воно постає знову. Його актуалізації сприяє... more
Чисельні дослідження українських істориків, у яких розповідається про міфологічність тези про створення 23 лютого 1918 року Червоної армії, не зняли це питання з порядку денного. Кожного року воно постає знову. Його актуалізації сприяє той факт, що в Росії, яка у 2014 році окупувала Крим та частину Донецької та Луганської областей, до цього часу 23 лютого як «День защитника отечества» відзначають на офіційному рівні. На жаль, у спробах заперечити потребу відзначати цей день в Україні, у дописах та відео українських авторів нерідко з’являються неточності чи навіть вигадки, які не лише містять змістовні помилки, а й взагалі спотворюють тогочасні реалії. Зокрема, й через міфологізацію діяльності Льва Троцького.
Research Interests:
У січні-початку березня 1921 року дедалі більше продукції та послуг для дедалі ширших верств населення ставали безкоштовними. Комуністичне будівництво, як тоді багатьом здавалося, виходило на фінішну пряму. «Від кожного - за... more
У січні-початку березня 1921 року дедалі більше продукції та послуг для дедалі ширших верств населення ставали безкоштовними. Комуністичне будівництво, як тоді багатьом здавалося, виходило на фінішну пряму.
«Від кожного - за здібностями, кожному - за потребами». Саме таким, за великим рахунком, було основне гасло більшовиків у боротьбі за владу. Зрозуміло, у широкій його інтерпретації. Але з часом друга частина гасла була відкинута. То ж соціалізм, який у 1930-х оголошувався в СРСР побудованим, стверджував вже хоч і схожий, але інший принцип: «Від кожного - за його здібністю, кожному - за його працею». Це й було закріплено в Конституції.
«Від кожного - за здібностями, кожному - за потребами». Саме таким, за великим рахунком, було основне гасло більшовиків у боротьбі за владу. Зрозуміло, у широкій його інтерпретації. Але з часом друга частина гасла була відкинута. То ж соціалізм, який у 1930-х оголошувався в СРСР побудованим, стверджував вже хоч і схожий, але інший принцип: «Від кожного - за його здібністю, кожному - за його працею». Це й було закріплено в Конституції.
Research Interests:
31 січня 1921 року щойно утворена місія УСРР при уряді радянської Росії уклала мирний Договір із Грузинською Демократичною Республікою, що поклало старт ствердженню радянської України як суб'єкта міжнародних відносин. Першим самостійно... more
31 січня 1921 року щойно утворена місія УСРР при уряді радянської Росії уклала мирний Договір із Грузинською Демократичною Республікою, що поклало старт ствердженню радянської України як суб'єкта міжнародних відносин.
Першим самостійно укладеним УСРР міжнародним договором можна було б вважати укладений 28 грудня 1920 року «Союзний Робітниче-Селянський договір між Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою й Українською Соціалістичною Радянською Республікою", у якому Кремль вперше формально визнав незалежність радянської України. Однак про рівноправну суб'єктність у ньому не йшлося: хоча статус радянської України справді став вищим ніж був, але її сім провідних наркоматів (військових і морських справ, ВРНГ, зовнішньої торгівлі, фінансів, праці, шляхів сполучення, пошт і телеграфів) мали статус обʼєднаних
Першим самостійно укладеним УСРР міжнародним договором можна було б вважати укладений 28 грудня 1920 року «Союзний Робітниче-Селянський договір між Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою й Українською Соціалістичною Радянською Республікою", у якому Кремль вперше формально визнав незалежність радянської України. Однак про рівноправну суб'єктність у ньому не йшлося: хоча статус радянської України справді став вищим ніж був, але її сім провідних наркоматів (військових і морських справ, ВРНГ, зовнішньої торгівлі, фінансів, праці, шляхів сполучення, пошт і телеграфів) мали статус обʼєднаних
Research Interests:
29 грудня 1920 року Восьмий Всеросійський зʼїзд рад одноголосно ратифікував укладений днем раніше Договір між радянськими Росією та Україною. Так Кремль нарешті формально визнав незалежність УСРР
Research Interests:
21 вересня 1920 року переходом червоних військ за Збруч закінчилася півторамісячна історія Галицької СРР. Ліквідація ГСРР засвідчила не лише поразку останньої спроби Кремля створити бастіон комунізму у Європі, а й крах сподівань на... more
21 вересня 1920 року переходом червоних військ за Збруч закінчилася півторамісячна історія Галицької СРР. Ліквідація ГСРР засвідчила не лише поразку останньої спроби Кремля створити бастіон комунізму у Європі, а й крах сподівань на світову революцію
Більшовицькі керманичі свої дії стосовно України у добу революції та національно-визвольних змагань коригували в залежності від потужності, напрямку та перспектив українського національно-визвольного руху.
Подібна корекція дій існувала і у ставленні до українських територій, що до революції входили до складу Австро-Угорщини. Насамперед до Східної Галичини. У першій половині 1919-го, тобто в перші місяці після Акту Злуки, в УСРР існували різні бачення майбутнього Східної Галичини. Зокрема, з огляду на те, що в УГА та в червоних був спільний ворог - Польща, яка з квітня стояла на шляху з'єднання РСФРР/УСРР з радянською Угорщиною, і з огляду на те, що була отримана директива на таке з'єднання, то у липні 1919-го в керівництві УСРР всерйоз розглядали варіант союзних відносин з УГА.
Більшовицькі керманичі свої дії стосовно України у добу революції та національно-визвольних змагань коригували в залежності від потужності, напрямку та перспектив українського національно-визвольного руху.
Подібна корекція дій існувала і у ставленні до українських територій, що до революції входили до складу Австро-Угорщини. Насамперед до Східної Галичини. У першій половині 1919-го, тобто в перші місяці після Акту Злуки, в УСРР існували різні бачення майбутнього Східної Галичини. Зокрема, з огляду на те, що в УГА та в червоних був спільний ворог - Польща, яка з квітня стояла на шляху з'єднання РСФРР/УСРР з радянською Угорщиною, і з огляду на те, що була отримана директива на таке з'єднання, то у липні 1919-го в керівництві УСРР всерйоз розглядали варіант союзних відносин з УГА.
Research Interests:
Л і т о 1920 року, зокрема його друга половина, вписане в історію України яскравими та кривавими фарбами. У цей час 100 років тому Червона армія попервах переможно наступала на Варшаву та Львів. На півдні російські білогвардійці... more
Л і т о 1920 року, зокрема його друга половина, вписане в історію України яскравими та кривавими фарбами. У цей час 100 років тому Червона армія попервах переможно наступала на Варшаву та Львів. На півдні російські білогвардійці намагалися перехопити ініціативу: на початку серпня 1920-го вони спробували захопити Кубань. Та, в підсумку, кубанський десант завершився невдало. Дещо північніше в більшовицькому тилу активно діяли махновські та інші повстанські загони. У липні-серпні 1920 року Червона армія захопила значну частину Галичини, де була створена Галицька соціалістична радянська республіка. Більше про це державне утворення Радіо Свобода поговорило з істориком Геннадієм Єфіменком
Research Interests:
Після опанування більшовиками України знову активізувалося розпочате роком раніше комуністичне будівництво. Однак практичні підходи до його втілення були змінені.
Research Interests:
28 березня 1920 року Всеросійський ЦВК визнав східний Донбас та Таганрог належними радянській Україні.
Research Interests:
100 років тому жінки радянської України вперше урочисто відзначали "Міжнародний день робітниць", який, на відміну від Росії, був проголошений вихідним. Однак надалі 8 березня ще довгі роки залишалося хоч і пам'ятним, але робочим днем... more
100 років тому жінки радянської України вперше урочисто відзначали "Міжнародний день робітниць", який, на відміну від Росії, був проголошений вихідним. Однак надалі 8 березня ще довгі роки залишалося хоч і пам'ятним, але робочим днем Міжнародний день жінок-робітниць як своєрідний жіночий "клон" "пролетарського" 1 травня представниці соціалістичних партій започаткували на міжнародній конференції у Копенгагені у 1910-му. Пропозицію таку внесла Клара Цеткін, у майбутньому - активна діячка комуністичного руху, багаторічний член Виконкому утвореного у березні 1919-го ІІІ (Комуністичного) Інтернаціоналу. Втім, головним у її діяльності була боротьба за права жінок, найактивніше якій згодом і сприяли комуністи.
Research Interests:
23 лютого газета "Вісті ВУЦВК" опублікувала декрет про обов'язкове застосування "української мови нарівні з великоросійською" в усіх установах УСРР. Саме так розпочалася більшовицька українізація в Україні. Підсумовуючи причини невдач... more
23 лютого газета "Вісті ВУЦВК" опублікувала декрет про обов'язкове застосування "української мови нарівні з великоросійською" в усіх установах УСРР. Саме так розпочалася більшовицька українізація в Україні.
Підсумовуючи причини невдач більшовиків у 1919-му, Християн Раковський у переданих В.Леніну 19 листопада "тезах з українського питання" зазначав: "Лозунг "самостійної української держави" став знову популярним і під ним пройшла уся боротьба проти нас на Україні. Недбале наше ставлення до національного питання, наша свідома чи несвідома русифікаторська політика на Україні посилила цей рух".
Підсумовуючи причини невдач більшовиків у 1919-му, Християн Раковський у переданих В.Леніну 19 листопада "тезах з українського питання" зазначав: "Лозунг "самостійної української держави" став знову популярним і під ним пройшла уся боротьба проти нас на Україні. Недбале наше ставлення до національного питання, наша свідома чи несвідома русифікаторська політика на Україні посилила цей рух".
Research Interests:
100 років тому "в усіх ротах, ескадронах, батареях та командах" було прочитано, а згодом у радянській пресі оприлюднено наказ очільника військового відомства радянської Росії Лева Троцького із закликом до червоноармійців "не підкоряти, а... more
100 років тому "в усіх ротах, ескадронах, батареях та командах" було прочитано, а згодом у радянській пресі оприлюднено наказ очільника військового відомства радянської Росії Лева Троцького із закликом до червоноармійців "не підкоряти, а звільняти" Україну. Сучасники подій оцінювали цей наказ як один із вирішальних у перемозі в Україні червоних на зламі 1919 та 1920-го. Нині ж він маловідомий широкому загалу, та й історики про нього не завжди згадують. А варто б.
Research Interests:
29 листопада 1919 року пленум ЦК РКП(б) ухвалив резолюцію «Про Радянську владу на Україні», якою було внесено вагомі корективи у національну і земельну політику. Утверджений резолюцією перехід до українізації та формальне визнання права... more
29 листопада 1919 року пленум ЦК РКП(б) ухвалив резолюцію «Про Радянську владу на Україні», якою було внесено вагомі корективи у національну і земельну політику. Утверджений резолюцією перехід до українізації та формальне визнання права України на незалежність заклали основи тій політиці більшовиків, яка в епоху творення національних держав змогла надовго подовжити існування централізованої імперії.
Research Interests:
7 листопада минуло 140 років від дня народження Льва Троцького. Це одна зі знакових постатей в історії ХХ століття. Від народження його звали Лев Бронштейн, а псевдонім Троцький він взяв на честь наглядача одеської в’язниці, уславивши в... more
7 листопада минуло 140 років від дня народження Льва Троцького. Це одна зі знакових постатей в історії ХХ століття. Від народження його звали Лев Бронштейн, а псевдонім Троцький він взяв на честь наглядача одеської в’язниці, уславивши в такий спосіб свого тюремника.
Його ставлення до України, де він народився і виріс, було дуже суперечливим і парадоксальним. Якщо в 1917–1921 роках Троцький доклав неабияких зусиль, аби українська державність не відбулася, то наприкінці 1930-х виступав за незалежну радянську Україну.
Про Льва Троцького Радіо Свобода поговорило з істориком Геннадієм Єфіменком
Його ставлення до України, де він народився і виріс, було дуже суперечливим і парадоксальним. Якщо в 1917–1921 роках Троцький доклав неабияких зусиль, аби українська державність не відбулася, то наприкінці 1930-х виступав за незалежну радянську Україну.
Про Льва Троцького Радіо Свобода поговорило з істориком Геннадієм Єфіменком
Research Interests:
22 листопада 1933 року у Харкові завершив свою роботу об'єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У, резолюцією якого вперше в історії УСРР український націоналізм було визнано головною небезпекою у національному питанні. Цим рішенням, яке... more
22 листопада 1933 року у Харкові завершив свою роботу об'єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У, резолюцією якого вперше в історії УСРР український націоналізм було визнано головною небезпекою у національному питанні. Цим рішенням, яке сформулював особисто Йосиф Сталін, було формалізовано започатковану наприкінці 1932 року кардинальну зміну національної політики в Україні.
Research Interests:
"Ми підтримаємо українців в їхніх протестах проти всяких циркулярних заборон уряду, як то заборона українського військового зʼїзду. Але взагалі українців підтримувати нам не випадає, бо пролетаріатові рух цей не вигідний. Росія без... more
"Ми підтримаємо українців в їхніх протестах проти всяких циркулярних заборон уряду, як то заборона українського військового зʼїзду. Але взагалі українців підтримувати нам не випадає, бо пролетаріатові рух цей не вигідний. Росія без української цукрової промисловості не може існувати, те саме можна сказати про вугілля (Донбас), хліб (чорноземна смуга)". З такими словами 17(4) червня 1917-го до своїх однопартійців звернувся тогочасний очільник київських більшовиків Георгій Пʼятаков. У цьому вислові відбилася уся гамма тогочасної більшовицької теорії та практики в "українському питанні".
Research Interests:
12 листопада 1919-го на засіданні Української комуністичної організації при Московському комітеті РКП(б) було схвалено написану Павлом Поповим доповідну записку про політику і тактику КП(б)У. У ній, по суті, було сформовану "дорожню... more
12 листопада 1919-го на засіданні Української комуністичної організації при Московському комітеті РКП(б) було схвалено написану Павлом Поповим доповідну записку про політику і тактику КП(б)У. У ній, по суті, було сформовану "дорожню карту" збереження УСРР: і як "радянської", і як "України". У записці йшлося про потребу кардинально змінити ставлення більшовиків до "українського питання" і вказувалися основні напрямки таких змін. У перші ж місяці 1919-го ніщо, здавалося б, не свідчило, що такий поворот буде життєво необхідним. Успішне опанування України тоді призвело до своєрідного "запаморочення від успіху" у більшовиків. На тлі, кажучи сучасними словами, "захмарних рейтингів" вони взялися виконувати свою партійну програму. Але та програма засадниче відрізнялася не лише від проголошуваних ними ж публічних гасел, а й від перших після Жовтневого перевороту владних рішень. Геннадій ЄФІМЕНКО історик, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ
Research Interests:
21 вересня 1919-го у Москві вирішували, що робити з радянською Україною - "самостійність" УСРР стояла Кремлю кісткою в горлі. Проблема радянської України як такої постала перед Кремлем роком раніше. Підтримавши в 1917-му з тактичних... more
21 вересня 1919-го у Москві вирішували, що робити з радянською Україною -
"самостійність" УСРР стояла Кремлю кісткою в горлі.
Проблема радянської України як такої постала перед Кремлем роком раніше. Підтримавши в 1917-му з тактичних міркувань Українську Центральну Раду та під тиском обставин визнавши створену у листопаді того ж року Українську Народну Республіку, більшовицьке керівництво було змушене вже для боротьби з УНР ініціювати створення її симулякру - совістької (радянської) України.
"самостійність" УСРР стояла Кремлю кісткою в горлі.
Проблема радянської України як такої постала перед Кремлем роком раніше. Підтримавши в 1917-му з тактичних міркувань Українську Центральну Раду та під тиском обставин визнавши створену у листопаді того ж року Українську Народну Республіку, більшовицьке керівництво було змушене вже для боротьби з УНР ініціювати створення її симулякру - совістької (радянської) України.
Research Interests:
У серпні 1919-го центральні газети щойно організованої УКП(б) "Боротьба" та "Червоний стяг" опублікували "Пояснюючу записку до декрету про сприяння розвитку української культури". У ній йшлося про необхідність реального розв'язання одного... more
У серпні 1919-го центральні газети щойно організованої УКП(б) "Боротьба" та "Червоний стяг" опублікували "Пояснюючу записку до декрету про сприяння розвитку української культури". У ній йшлося про необхідність реального розв'язання одного з ключових питань революції - національного Потреба розвитку української культури була пекучою.
Research Interests:
Виявлені у підрахунках вказаного історика хиби вкотре засвідчують: кожен має в першу чергу займатися тією справою, де він фахівець. Поспіх, поверховість і зайва емоційність у висвітленні таких болючих для українців питань лише... more
Виявлені у підрахунках вказаного історика хиби вкотре засвідчують: кожен має в першу чергу займатися тією справою, де він фахівець. Поспіх, поверховість і зайва емоційність у висвітленні таких болючих для українців питань лише заважають донесення світу інформації про Голодомор, оскільки маргіналізують цю тему. Водночас слід підкреслити, що невтомна діяльність Володимира Сергійчука у царині з’ясування втрат від Голодомору має свої позитивні сторони. Адже висловлені ним зауваги спонукають до ретельнішого обґрунтування висновків фахівцями та постійно повертають проблему Голодомору у суспільний дискурс.
Research Interests:
Проблема значительного присутствия евреев в системе компартийно-советской власти приобрела угрожающие для большевиков масштабы. 30 мая 1919-го политбюро ЦК КП(б)У, "учитывая чрезвычайную заостренность антисемитских настроений", приняло... more
Проблема значительного присутствия евреев в системе компартийно-советской власти приобрела угрожающие для большевиков масштабы. 30 мая 1919-го политбюро ЦК КП(б)У, "учитывая чрезвычайную заостренность антисемитских настроений", приняло "провести частичную замену еврейских работников в городах и селах работниками украинцами и русскими". Благодаря возражениям Георгия Пятакова это решение не было введено в действие. Однако проблема слишком большого присутствия евреев в системе компартийно-советской власти действительно приобрела угрожающие для большевиков масштабы. Созданием 28 ноября 1918-го Временного рабоче-крестьянского правительства Украины Кремль вернулся к апробированному в начале 1918-го опыту существования в Украине национальной оболочки большевистской власти. Это было удачное решение, ведь благодаря ему в глазах многих участников восстаний, которые уже бушевали в Украине, большевики вказались той силой, которая сохранила органическую для большинства украинский единство национального и социального. В тему: Тревожный 1919 год: атаманы на окраинах Киева Благодаря присоединению значительной части восставших на сторону Красной армии уже в первые месяцы 1919-го большевикам удалось захватить большую часть Украины. В мае председатель Реввоенсовета РСФСР Лев Троцкий признал: "Украина была очищена в короткий срок от белогвардейско-петлюровско-англо-франко-греко-румынской нечисти главным образом партизанскими отрядами».
Research Interests:
Проблема значної присутності євреїв у системі компартійно-радянської влади набула загрозливих для більшовиків масштабів. 30 травня 1919-го політбюро ЦК КП(б)У, "враховуючи надзвичайну загостреність антисемітських настроїв", ухвалило... more
Проблема значної присутності євреїв у системі компартійно-радянської влади набула загрозливих для більшовиків масштабів.
30 травня 1919-го політбюро ЦК КП(б)У, "враховуючи надзвичайну загостреність антисемітських настроїв", ухвалило "провести часткову заміну єврейських працівників у містечках та селах працівниками українцями та росіянами". Завдяки запереченню Георгія П'ятакова це рішення не було введено у дію. Однак проблема завеликої присутності євреїв у системі компартійно-радянської влади справді набула загрозливих для більшовиків масштабів.
30 травня 1919-го політбюро ЦК КП(б)У, "враховуючи надзвичайну загостреність антисемітських настроїв", ухвалило "провести часткову заміну єврейських працівників у містечках та селах працівниками українцями та росіянами". Завдяки запереченню Георгія П'ятакова це рішення не було введено у дію. Однак проблема завеликої присутності євреїв у системі компартійно-радянської влади справді набула загрозливих для більшовиків масштабів.
Research Interests:
Захопивши 5 лютого 1919-го Київ, більшовики відчули себе переможцями і володарями України. Схоже, вони щиро вбачали головну суспільну проблему у правильному розподілі накопиченого та виробленого, яке з'явилося і, відповідно, буде... more
Захопивши 5 лютого 1919-го Київ, більшовики відчули себе переможцями і володарями України. Схоже, вони щиро вбачали головну суспільну проблему у правильному розподілі накопиченого та виробленого, яке з'явилося і, відповідно, буде з'являтися на світ божий ледь не саме по собі. В практичному сенсі у 1919-му таке бачення зводилося переважно до поділу забраного майна у "буржуазії", яка, власне, й організовувала виробництво. Іншими словами, на практиці застосовувалося гасло булгаковського Шарікова "взяти все та й поділити!"
Research Interests:
19 квітня 1919-го у Києві відбулася нарада місцевих фінансистів із вперше запрошеними на таку зустріч представниками трьох політичних партій. Вирішували важливе питання: як отримати накладену на киян два місяці тому контрибуцію, яку досі... more
19 квітня 1919-го у Києві відбулася нарада місцевих фінансистів із вперше запрошеними на таку зустріч представниками трьох політичних партій. Вирішували важливе питання: як отримати накладену на киян два місяці тому контрибуцію, яку досі не виконали і на чверть. У цей же час в Одесі секретар Київського губфінвідідлу Р.Грутман вишукував представників "нової грошової олігархії", які виїхали із Києва, не виплативши своїх внесків у контрибуцію. У статті розповідається про те, як квітневі рішення планували зробити ключовими у вирішенні фінансових проблем Києва, і що з цього вийшло.
Research Interests:
З 1 по 10 березня 1919-го у Харкові та Москві відбулося три важливих для України зібрання, активну участь у яких взяли Микола Скрипник та Християн Раковський. Спочатку відкрився ІІІ з'їзд КП(б)У (1-6 березня), потім установчий (перший)... more
З 1 по 10 березня 1919-го у Харкові та Москві відбулося три важливих для України зібрання, активну участь у яких взяли Микола Скрипник та Християн Раковський.
Спочатку відкрився ІІІ з'їзд КП(б)У (1-6 березня), потім установчий (перший) конгрес ІІІ Інтернаціоналу (2-6 березня) і, нарешті, ІІІ Всеукраїнський з'їзд рад (6-10 березня). Діяли обидва діячі доволі злагоджено.
Спочатку відкрився ІІІ з'їзд КП(б)У (1-6 березня), потім установчий (перший) конгрес ІІІ Інтернаціоналу (2-6 березня) і, нарешті, ІІІ Всеукраїнський з'їзд рад (6-10 березня). Діяли обидва діячі доволі злагоджено.
Research Interests:
11 лютого 1919-го харківські "Известия" оприлюднили постанову Раднаркому УСРР, за якою "до встановлення кордонів поміж Україною та РСФРР" Білгородський, Грайворонський та низка інших до того часу українських повітів визнавалися належними... more
11 лютого 1919-го харківські "Известия" оприлюднили постанову Раднаркому УСРР, за якою "до встановлення кордонів поміж Україною та РСФРР" Білгородський, Грайворонський та низка інших до того часу українських повітів визнавалися належними Росії.
Research Interests:
Однак «за формою» все як треба – стаття в індексованому у міжнародних наукометричних базах журналі, має науковий ступінь, виконує плани. Тобто все, як вимагає МОН. Заслуговує подяки та аплодисментів. Куди приведе такий шлях? І що з цим... more
Однак «за формою» все як треба – стаття в індексованому у міжнародних наукометричних базах журналі, має науковий ступінь, виконує плани. Тобто все, як вимагає МОН. Заслуговує подяки та аплодисментів.
Куди приведе такий шлях?
І що з цим робити?
Куди приведе такий шлях?
І що з цим робити?
Research Interests:
Голодомор - одна з найбільш досліджених тем в історії України, їй присвячено десятки тисяч праць. Дослідники вже з'ясували обставини, висловили обґрунтовані пояснення причин та проаналізували наслідки цього злочину комуністичного режиму.... more
Голодомор - одна з найбільш досліджених тем в історії України, їй присвячено десятки тисяч праць. Дослідники вже з'ясували обставини, висловили обґрунтовані пояснення причин та проаналізували наслідки цього злочину комуністичного режиму. Однак осмислення Голодомору далеке від свого завершення.
Research Interests:
Із червня до жовтня 1917 року відносини між більшовиками та українськими соціал-демократами, однією з двох головних українських партій Центральної Ради, мали сталий тренд на покращення. Ще у квітні лідер київських... more
Із червня до жовтня 1917 року відносини між більшовиками та українськими соціал-демократами, однією з двох головних українських партій Центральної Ради, мали сталий тренд на покращення. Ще у квітні лідер київських більшовиків Георгій П’ятаков називав українських соціал-демократів шовіністами». А вже в червні більшовики розкритикували Тимчасовий уряд та заявили про підтримку «широкої обласної автономії України».
Research Interests:
На ІІ Всеукраїнському з'їзді рад у Катеринославі (нині Дніпро), який завершив свою роботу 19 березня 1918-го, радянська (тоді частіше вживалося означення "совітська") Україна вперше оголосила себе незалежною, а також вперше і востаннє-... more
На ІІ Всеукраїнському з'їзді рад у Катеринославі (нині Дніпро), який завершив свою роботу 19 березня 1918-го, радянська (тоді частіше вживалося означення "совітська") Україна вперше оголосила себе незалежною, а також вперше і востаннє- федеративною республікою. Чому так трапилося і які завдання ставила перед
собою нова незалежна республіка? І у чому ж полягала та федеративність?
собою нова незалежна республіка? І у чому ж полягала та федеративність?
Research Interests:
Сто років тому запеклі суперечки точились навколо того, чи може Україна сама вирішувати свою долю. Першого листопада (19 жовтня) втретє за останні десять днів у Центральній Раді стояло руба питання: чи стануть майбутні Українські... more
Сто років тому запеклі суперечки точились навколо того, чи може Україна сама вирішувати свою долю. Першого листопада (19 жовтня) втретє за останні десять днів у Центральній Раді стояло руба питання: чи стануть майбутні Українські Установчі Збори суверенними, тобто чи матимуть право визначати долю України, чи постануть лише як один із багатьох краєвих представницьких органів Росії? Інакше кажучи, чи Україна стане суб'єктом федерації чи лише її об'єктом? Дискусії між українськими та неукраїнськими (Бунд, російські есери та меншовики) фракціями УЦР були гарячими, у газетах йшлося про небезпеку "розколоти демократію України". І лише на розпочатому 1 листопада (19 жовтня) засіданні Малої Ради вдалося досягти згоди. Ідея про те, що мешканці етнографічної України мають право самі вирішувати її долю, витала у суспільстві з початку Російської революції. Першим її публічно означив один із провідних українських соціал-демократів Михайло Ткаченко. Ще у Геннадій ЄФІМЕНКО історик, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ
Research Interests:
Українські керівники визнали Тимчасовий уряд контрреволюційним і відмовили йому у підтримці. В ніч з 8 на 9 листопада (з 26 на 27 жовтня) 1917-го, після тривалого і бурхливого обговорення новин з Петрограду, Мала Рада ухвалила рішення... more
Українські керівники визнали Тимчасовий уряд контрреволюційним і відмовили йому у підтримці.
В ніч з 8 на 9 листопада (з 26 на 27 жовтня) 1917-го, після тривалого і бурхливого обговорення новин з Петрограду, Мала Рада ухвалила рішення вважати "недопустимим перехід всієї влади до рук рад робітницьких та солдатських депутатів" та висловилась "проти повстання". Але явного осуду перевороту не пролунало. Днем раніше, при створенні Комітету захисту революції, як незабаром і у постановах ІІІ Всеукраїнського військового з'їзду, йшлося про те, що українці не допустять відправлення військ із Києва на допомогу Тимчасовому уряду. Такі дії українців допомогли більшовикам зберегти щойно захоплену владу.
В ніч з 8 на 9 листопада (з 26 на 27 жовтня) 1917-го, після тривалого і бурхливого обговорення новин з Петрограду, Мала Рада ухвалила рішення вважати "недопустимим перехід всієї влади до рук рад робітницьких та солдатських депутатів" та висловилась "проти повстання". Але явного осуду перевороту не пролунало. Днем раніше, при створенні Комітету захисту революції, як незабаром і у постановах ІІІ Всеукраїнського військового з'їзду, йшлося про те, що українці не допустять відправлення військ із Києва на допомогу Тимчасовому уряду. Такі дії українців допомогли більшовикам зберегти щойно захоплену владу.
Research Interests:
Сто років тому – 25 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1917 року – в Петрограді очолювані Володимиром Леніним більшовики повалили Тимчасовий уряд і захопили владу. Цю подію називали по-різному: переворотом, повстанням, революцією.... more
Сто років тому – 25 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1917 року – в Петрограді очолювані Володимиром Леніним більшовики повалили Тимчасовий уряд і захопили владу. Цю подію називали по-різному: переворотом, повстанням, революцією. Зрештою, навіть самі більшовики спочатку казали про повстання, а згодом почали вживати благозвучніший термін «революція».
Про тогочасні події у Петрограді, а також про те, як на зміну влади в російській столиці відреагували в Києві, Радіо Свобода розмовляло з істориком Геннадієм Єфіменком.
Про тогочасні події у Петрограді, а також про те, як на зміну влади в російській столиці відреагували в Києві, Радіо Свобода розмовляло з істориком Геннадієм Єфіменком.
Research Interests:
Шановний пане Міністре! 24 грудня 2021 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.053.01 в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі Стасюк Олесею Олександрівною була захищена докторська дисертація на тему: “Інститут... more
Шановний пане Міністре!
24 грудня 2021 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.053.01 в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі Стасюк Олесею Олександрівною була захищена докторська дисертація на тему: “Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР”. Рішення про присудження наукового ступеня доктора історичних наук було ухвалено присутніми на захисті членами спецради одноголосно.
Проте аналіз текстів дисертації, автореферату, а також наукових праць, у яких апробовано результати дослідження, засвідчив неприпустимі порушення низки нормативно-правових актів та кваліфікаційних вимог, що унеможливлює присудження авторці наукового ступеня доктора історичних наук.
24 грудня 2021 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.053.01 в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі Стасюк Олесею Олександрівною була захищена докторська дисертація на тему: “Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР”. Рішення про присудження наукового ступеня доктора історичних наук було ухвалено присутніми на захисті членами спецради одноголосно.
Проте аналіз текстів дисертації, автореферату, а також наукових праць, у яких апробовано результати дослідження, засвідчив неприпустимі порушення низки нормативно-правових актів та кваліфікаційних вимог, що унеможливлює присудження авторці наукового ступеня доктора історичних наук.
Research Interests:
Цей текст - робоче обгрунтування твердження про радянську Україну як державно організований народ, що і є одним із основних визначень поняття "нація". Він готувався у 2008 р. як робочий матеріал на прохання Інституту національної... more
Цей текст - робоче обгрунтування твердження про радянську Україну як державно організований народ, що і є одним із основних визначень поняття "нація". Він готувався у 2008 р. як робочий матеріал на прохання Інституту національної пам'яті.
Подальше занурення у проблему відносин між УСРР та РСФРР спонукало мене відмовитися від тези про визнання радянською Росією незалежності радянської УНР у квітні 1918 року. Інше залишається без засадничих змін. Оскільки Інститут національної пам'яті ще у 2008 р. виклав цей документ у мережу, то перед оприлюдненням на academia.edu я нічого у ньому не змінював.
Прошу зауваг і пропозицій, а також поради - чи варто це оформлювати у текст?
Подальше занурення у проблему відносин між УСРР та РСФРР спонукало мене відмовитися від тези про визнання радянською Росією незалежності радянської УНР у квітні 1918 року. Інше залишається без засадничих змін. Оскільки Інститут національної пам'яті ще у 2008 р. виклав цей документ у мережу, то перед оприлюдненням на academia.edu я нічого у ньому не змінював.
Прошу зауваг і пропозицій, а також поради - чи варто це оформлювати у текст?
Research Interests:
Про М.Скрипника написано вже чимало. Зауважу на трьох необхідних речах, які, на мій погляд, сприятимуть формуванню адекватної пам'яті про цього діяча. По-перше, потрібно закрити деякі лакуни його біографії і діяльності. По-друге, при... more
Про М.Скрипника написано вже чимало. Зауважу на трьох необхідних речах, які, на мій погляд, сприятимуть формуванню адекватної пам'яті про цього діяча.
По-перше, потрібно закрити деякі лакуни його біографії і діяльності.
По-друге, при оцінці М.Скрипника, насамперед написаних ним текстів, необхідно завжди аналізувати не лише текст, а й розуміти контекст, у якому він писався.
По-третє, надзвичайно корисними були б відомості про людські якості М.Скрипника.
По-перше, потрібно закрити деякі лакуни його біографії і діяльності.
По-друге, при оцінці М.Скрипника, насамперед написаних ним текстів, необхідно завжди аналізувати не лише текст, а й розуміти контекст, у якому він писався.
По-третє, надзвичайно корисними були б відомості про людські якості М.Скрипника.
Research Interests:
Збірка статей за наслідками роботи всеукраїнської наукової конференції, що відбулася наприкінці 2014 р. в Інституті історії України НАНУ, висвітлює низку аспектів теорії і практики національного питання, актуалізованих подіями весни 2014... more
Збірка статей за наслідками роботи всеукраїнської наукової конференції, що відбулася наприкінці 2014 р. в Інституті історії України НАНУ, висвітлює низку аспектів теорії і практики національного питання, актуалізованих подіями весни 2014 р.
Книга розрахована на читачів, які цікавляться вітчизняною історією.
Книга розрахована на читачів, які цікавляться вітчизняною історією.
Research Interests:
Research Interests:
The Incorporation of the Crimea into Soviet Ukraine in 1920: Unrealized Project The author analyzes the problem of the Crimea in the context of the border formation between Soviet Russia and Ukraine in 1918–1920.... more
The Incorporation of the Crimea into Soviet Ukraine in 1920: Unrealized Project
The author analyzes the problem of the Crimea in the context of the border formation between Soviet Russia and Ukraine in 1918–1920. The article defines the basic criteria of boundary delimitation, which were not invariable. It is emphasized that the change of the political status of the Ukrainian SSR occured in late December 1920 was the main factor that did prevented the inclusion of the Crimea to Soviet Ukraine.
Keywords: Crimea, the border of Ukraine, relations between Soviet Russia and Ukraine.
Автор аналізує проблему статусу Криму в контексті формування кордону між радянською Україною та РСФРР у 1918–1920 рр. Визначаються основні критерії територіального розмежування, при цьому наголошується, що вони не були сталими. Підкреслюється, що зміна політичного статусу УСРР, що відбулася наприкінці грудня 1920 р., стала основним чинником, що завадив включенню Криму до складу радянської України.
Ключові слова: Крим, кордони України, відносини між радянською Україною і РСФРР.
The author analyzes the problem of the Crimea in the context of the border formation between Soviet Russia and Ukraine in 1918–1920. The article defines the basic criteria of boundary delimitation, which were not invariable. It is emphasized that the change of the political status of the Ukrainian SSR occured in late December 1920 was the main factor that did prevented the inclusion of the Crimea to Soviet Ukraine.
Keywords: Crimea, the border of Ukraine, relations between Soviet Russia and Ukraine.
Автор аналізує проблему статусу Криму в контексті формування кордону між радянською Україною та РСФРР у 1918–1920 рр. Визначаються основні критерії територіального розмежування, при цьому наголошується, що вони не були сталими. Підкреслюється, що зміна політичного статусу УСРР, що відбулася наприкінці грудня 1920 р., стала основним чинником, що завадив включенню Криму до складу радянської України.
Ключові слова: Крим, кордони України, відносини між радянською Україною і РСФРР.
Research Interests:
Research Interests:
Research Interests:
Замысел этой статьи возник в результате анализа основных положений книги Терри Мартина (в русскоязычном переводе: Империя «положительной деятельности». Нации и национализм в СССР, 1923–1939. М.: РОССПЭН, Фонд «Президентский центр Б. Н.... more
Замысел этой статьи возник в результате анализа основных положений книги Терри Мартина (в русскоязычном переводе: Империя «положительной деятельности». Нации и национализм в СССР, 1923–1939. М.: РОССПЭН, Фонд «Президентский центр Б. Н. Ельцина», 2011). В российской историографии и содержание, и даже название этой, без сомнения, яркой работы было оценено едва ли не с восторгом…
Национальную политику большевиков невозможно также понять и объяснить, если рассматривать ее изолированно от главной цели большевистского руководства – коммунистического строительства. Важной предпосылкой успешности такого строительства была ликвидация всех форм неподконтрольных Кремлю горизонтальных связей в обществе, самыми опасными проявлениями которых в Украине были кооперация, культурно-просветительское общество «Просвіта», «Всеукраїнська учительська спілка» (ВУС)…
Национальную политику большевиков невозможно также понять и объяснить, если рассматривать ее изолированно от главной цели большевистского руководства – коммунистического строительства. Важной предпосылкой успешности такого строительства была ликвидация всех форм неподконтрольных Кремлю горизонтальных связей в обществе, самыми опасными проявлениями которых в Украине были кооперация, культурно-просветительское общество «Просвіта», «Всеукраїнська учительська спілка» (ВУС)…
Research Interests:
В українському медіапросторі доволі поширеним є твердження про Харків як «першу столицю України». Контраргументація як правило зводиться до твердження про те, що Харків був першою столицею лише радянської, тобто цілковито керованої з... more
В українському медіапросторі доволі поширеним є твердження про Харків як «першу столицю України». Контраргументація як правило зводиться до твердження про те, що Харків був першою столицею лише радянської, тобто цілковито керованої з більшовицького центру, України.
Схоже твердження є одним із ключових у добре зрежисованому і емоційно насиченому документальному фільмі «Дві столиці». Ведучий фільму, відомий історик Юрій Шаповал та харківський дослідник Леонід Мачулін на підставі згаданих ними документів відзначають, що Харків став столицею радянської України з 1919 р. Зокрема, процитувавши рядки із директиви більшовицького
керівництва до ЦК КП(б)У від 8 квітня 1919 р., вони роблять висновок про те, що керівники УСРР одразу «слухняно повертаються до Харкова» (15-та хвилина фільму) – мовляв, ослухатися не мали права. Знайдені нами документи істотно поглиблюють здобуті раніше знання. Це дозволяє впевнено зазначити: першою столицею радянської України був Київ. Які є підстави для такого твердження?
Схоже твердження є одним із ключових у добре зрежисованому і емоційно насиченому документальному фільмі «Дві столиці». Ведучий фільму, відомий історик Юрій Шаповал та харківський дослідник Леонід Мачулін на підставі згаданих ними документів відзначають, що Харків став столицею радянської України з 1919 р. Зокрема, процитувавши рядки із директиви більшовицького
керівництва до ЦК КП(б)У від 8 квітня 1919 р., вони роблять висновок про те, що керівники УСРР одразу «слухняно повертаються до Харкова» (15-та хвилина фільму) – мовляв, ослухатися не мали права. Знайдені нами документи істотно поглиблюють здобуті раніше знання. Це дозволяє впевнено зазначити: першою столицею радянської України був Київ. Які є підстави для такого твердження?
Research Interests:
Єфіменко Г. Невмирущі міфологеми радянської історіографії (на прикладі відносин між УСРР та РСФРР в 1917–1923 рр.) //Світло й тіні українського радянського історіописання: Мат-ли міжн. наук. конф. (Київ, Україна, 22–23 травня 2013 р.) / за ред. В.А. Смолія. — К.: ІІІУ НАНУ, 2015. — 212. - С.31-42.more
Research Interests:
Підсумовуючи усе вищесказане, варто наголосити, що основним чинником модернізаційних процесів 1920-1930-х років був усе-таки зовнішній. Тому, враховуючи методологічні напрацювання російських істориків та їх практичні досягнення в... more
Підсумовуючи усе вищесказане, варто наголосити, що основним чинником модернізаційних процесів 1920-1930-х років був усе-таки зовнішній. Тому, враховуючи методологічні напрацювання російських істориків та їх практичні досягнення в дослідженні на основі концепції соціальної історії, потрібно підкреслити і сучасні політичні мотиви в їх діяльності. Вони спонукають науковців Росії відмовитися від негативного сприйняття сталінської моделі соціалізму. Категорична відмова визнати наявність тоталітаризму та перехід до “серединної” позиції у висвітленні історії 192О-1930-х рр. представників “об'єктивістського напрямку” може стати лише проміжним кроком у поверненні до традиційних імперських цінностей, месіанської ідеї та намагання нав'язувати російський досвід іншим державам світу. Адже теорія тоталітаризму відхиляється принципово, а не як єдино можлива у поясненні історії 1920 -193О-х рр. Така позиція може призвести в майбутньому до пояснення “народності” сталінського режиму та прогресивності примусової колективізації, масових репресій, голодомору тощо. Про певний рух у цьому напрямку свідчить проаналізований нами посібник для вузів під ред. А. Соколова. На “круглому столі” представників різних наукових закладів Росії він отримав загальне схвалення.
Research Interests:
Політична доцільність VS наука: що в пріоритеті? [Огляд збірки: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Голодомор 1932-1933 років: втрати української наці ». Київ, 4 жовтня 2016 року (Київ., 2017), 200] В Україні щороку... more
Політична доцільність VS наука: що в пріоритеті?
[Огляд збірки: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Голодомор 1932-1933 років: втрати української наці ». Київ, 4 жовтня 2016 року (Київ., 2017), 200]
В Україні щороку відбувається чимало конференцій на історичну тематику, результатами яких стають публікації матеріалів. Згадки про такі видання здебільшого обмежуються невеликими повідомленнями-анотаціями. Натомість предмету сьогоднішнього аналізу - збірці матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Голодомор 1932-1933 років: втрати української наці» - рецензент присвячує доволі розлогий текст. До його написання спонукали певні обставини. Першою і головною є, безумовно, важливість тематики конференції і насамперед ключового питання - демографічних втрат України внаслідок Голодомору, які учасники конференції у своїй резолюції оголосили «науково встановленими»
[Огляд збірки: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Голодомор 1932-1933 років: втрати української наці ». Київ, 4 жовтня 2016 року (Київ., 2017), 200]
В Україні щороку відбувається чимало конференцій на історичну тематику, результатами яких стають публікації матеріалів. Згадки про такі видання здебільшого обмежуються невеликими повідомленнями-анотаціями. Натомість предмету сьогоднішнього аналізу - збірці матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Голодомор 1932-1933 років: втрати української наці» - рецензент присвячує доволі розлогий текст. До його написання спонукали певні обставини. Першою і головною є, безумовно, важливість тематики конференції і насамперед ключового питання - демографічних втрат України внаслідок Голодомору, які учасники конференції у своїй резолюції оголосили «науково встановленими»
Research Interests:
Research Interests:
Research Interests:
Bolshevik Language Policy as a Reflection of the Ideas and Practice of Communist Construction, 1919–1933 // The Battle for Ukrainian: A Comparative Perspective / Edited by Michael S. Flier and Andrea Graziosi. – Cambridge, Mass. : Harvard Harvard Ukrainian Research Institute, 2016. – P. 167–194.more
Translated from the Ukrainian by Marta D. Olynyk
Research Interests:
Research Interests:
Between 1933 and 1936 several organized resettlements and deportations were carried out in Soviet Ukraine-the logical outcome of earlier Bolshevik policies. Beginning in 1933 and continuing in early 1934, Ukrainian villages ravaged by the... more
Between 1933 and 1936 several organized resettlements and deportations were carried out in Soviet Ukraine-the logical outcome of earlier Bolshevik policies. Beginning in 1933 and continuing in early 1934, Ukrainian villages ravaged by the Holodomor were occupied by voluntary settlers. These included both peasants recruited by the Soviet government and those who chose of their own free will to settle the "freed-up" lands. In this article, the term "resettlement" is used to define such actions. But by 1935, when it came to the expulsion of peasant households from the border districts (raiony) of Vinnytsia and Kyiv provinces (oblasti) and their relocation to the eastern districts of the Ukrainian SSR, peasant agreement was not sought. The term "deportation" is used to define this forcible expulsion. Peasant households from the provinces of Chernihiv and Kyiv were settled on the farmsteads that had become vacant as a result of the deportations. Since these were voluntary settlers, we are again dealing here with "resettlement." With regard to the year 1936, only deportations are discussed in this article.
Research Interests:
Research Interests:
Аналізуються друковані джерела з історії відносин між УСРР та РСФРР у 1917–1923 рр. Окремо звертається увага на доступність документів в електронних бібліотеках, розглядаються можливості з пошуку необхідних матеріалів в електронних... more
Аналізуються друковані джерела з історії відносин між УСРР та РСФРР у 1917–1923 рр. Окремо звертається увага на доступність документів в електронних бібліотеках, розглядаються можливості з пошуку необхідних матеріалів в електронних каталогах низки відомих бібліотек України та Росії. Ключові слова: національна політика, відносини між УСРР та РСФРР, документи; матеріали; публікація; збірник; видання.
The published sources devoted to the history of relations between Ukrainian SSR and RSFSR in 1917–1923 are analyzed. The main attention paid to the free access to the majority of documents in electronic libraries as well as the possibility of search of these documents in electronic catalogues of the well-known libraries of Ukraine and Russia.
Keywords: national politics, relations between Ukrainian SSR and RSFSR, documents, sources, publication, collected articles, publication
The published sources devoted to the history of relations between Ukrainian SSR and RSFSR in 1917–1923 are analyzed. The main attention paid to the free access to the majority of documents in electronic libraries as well as the possibility of search of these documents in electronic catalogues of the well-known libraries of Ukraine and Russia.
Keywords: national politics, relations between Ukrainian SSR and RSFSR, documents, sources, publication, collected articles, publication
Research Interests:
В науковий обіг вводяться систематизовані в порайонному розрізі дані про організовані владою переселення протягом 1933-34 рр. та депортації 1935-36 рр., в тому числі і за національною (етнічною) ознакою. Аналізуються причини, географія... more
В науковий обіг вводяться систематизовані в порайонному розрізі дані про організовані владою переселення протягом 1933-34 рр. та депортації 1935-36 рр., в тому числі і за національною (етнічною) ознакою. Аналізуються причини, географія та демографічна статистика вказаних явищ. Детально простежується становище із масовим поверненням переселенців, що переїхали в спустошені Голодомором села південно-східної України у 1933-34 рр. Ключові слова: депортація, Голодомор, переселення, національні (етнічні) меншини. У період 1933-1936 рр. на території радянської України було здійснено декілька організованих переселень та депортацій. Вони стали логічним наслідком попередньої більшовицької політики. Спочатку у 1933 і на початку 1934 рр. спустошені Голодомором українські села заселяли добровільні переселенці. Серед них були як організовані владою (через вербовку) селяни, так і ті, хто переселився на «звільнені» землі самотужки. Для означення таких дій вживаємо термін «переселення». Та вже у 1935 р. при виселенні селянських господарств з прикордонних районів Вінницької та Київської областей і доприселенні їх у східні райони УСРР згоди у селян не запитували. Для означення примусового виселення вживається дефініція «депортація». У звільнені в результаті депор-тації садиби було доприселено селянські господарства із Чернігівської та Київ-ської областей. Оскільки це були добровольці, то мова знову-таки йде про «переселення». Щодо 1936 року, то в тексті йтиметься лише про депортації. Поставлена проблема загалом досліджена в історіографії. Переселення 1933-34 рр. аналізували переважно українські дослідники 1. Головною і незапе-речною тезою досліджень з цієї тематики є концентрація уваги на тому факті, що понад 100 тис. селян з-за меж УСРР було переселено в спустошені Голодомором українські села. На жаль, навколо цієї тематики є чимало неточ-ностей та спекуляцій, викликаних бажанням подати яскравий образ. При цьому небажані факти нехтуються. Наведемо типовий приклад: під час інтерв'ю Пер-шому каналу українського телебачення влітку 2012 р. автор цих рядків навів дані про переселення у 1933 році з РСФРР та Білорусії до України 117 тисяч переселенців. Водночас зазначалося, що переважна більшість із них через півроку-рік повернулися додому. Однак в оприлюдненому на телебаченні інтерв'ю було показано лише першу частину сказаного, тобто названа кількість переселених 2. Таким чином, слухача та читача (відповідну текстову інформацію розмістили на сайті) підводили до висновку про те, що таке переселення спричинило відчутний русифікаційний вплив на вказані території, а це не відповідає дійсності.
Research Interests:
The author analyzes the relations between USSR and RSFSR during rst months of communism development in Ukraine. Based on authentic (or in terms of Communism party “ideological uneven”) documents, one of them is the plenum of resolution... more
The author analyzes the relations between USSR and RSFSR during rst months of communism development in Ukraine. Based on authentic (or in terms of Communism party “ideological uneven”) documents, one of them is the plenum of resolution of Central Committee Communist Party of Ukraine from 27 May, 1919s, author discredits the established in the historiography development scheme of this kind of relations. The evidential mistakes, specic for collections and documents of this theme, are xed. The main attention is paid for analysis of “unifying” resolution of All-Russian Central Executive Committee from 1 June 1919s, which in the modern historiography traditionally considered as the agreement about “military-political alliance”.
Аналізуються відносини між УСРР та РСФРР у перші місяці комуністичного будівництва в Україні. Залучаються до наукового обігу автентичні, але з погляду компартійних діячів «ідеологічно невитримані» документи, один з яких – резолюція пленуму ЦК КП(б)У від 27 травня 1919 р. Ставиться під сумнів усталена в історіографії схема розвитку таких відносин. Виправляються фактологічні помилки, характерні для деяких праць та збірників документів із цієї тематики. Особливу увагу приділено аналізу «об'єднавчої» постанови Всеросійського ЦВК від 1 червня 1919 р., котра у сучасній історіографії традиційно означається як угода про «воєннополітичний союз».
Аналізуються відносини між УСРР та РСФРР у перші місяці комуністичного будівництва в Україні. Залучаються до наукового обігу автентичні, але з погляду компартійних діячів «ідеологічно невитримані» документи, один з яких – резолюція пленуму ЦК КП(б)У від 27 травня 1919 р. Ставиться під сумнів усталена в історіографії схема розвитку таких відносин. Виправляються фактологічні помилки, характерні для деяких праць та збірників документів із цієї тематики. Особливу увагу приділено аналізу «об'єднавчої» постанови Всеросійського ЦВК від 1 червня 1919 р., котра у сучасній історіографії традиційно означається як угода про «воєннополітичний союз».
Research Interests:
У статті аналізується проблема українського націєтворення в радянській Україні в міжвоєнний період. Автор наголошує на відмінності гасел і програмових засад Комуністичної партії від практичної діяльності її вождів та дає пояснення причин... more
У статті аналізується проблема українського націєтворення в радянській Україні в міжвоєнний період. Автор наголошує на відмінності гасел і програмових засад Комуністичної партії від практичної діяльності її вождів та дає пояснення причин цього, відзначаючи модернізаційну складову політики Кремля як один із чинників успішності комунізму та вагомий фактор націєтворення. Особлива увага звертається на кардинальну зміну у ставленні більшовицького центру до України, уперше означену наприкінці 1920 р. На прикладі української діаспори РСФРР простежується ставлення Кремля до «українського питання» за умов, коли українці не становили титульну націю.
Research Interests:
В центрі уваги статті започаткована у листопаді-грудні 1919 р. зміна мовної політики більшовиків в Україні. Простежується ставлення до цієї проблеми в 1919 р. Наголошується на поширеності уявлень про українську мову як «буржуазну» і... more
В центрі уваги статті започаткована у листопаді-грудні 1919 р. зміна мовної політики більшовиків в Україні. Простежується ставлення до цієї проблеми в 1919 р. Наголошується на поширеності уявлень про українську мову як «буржуазну» і «контрреволюційну» в середовищі владного апарату у 1919 р. Підкреслюється, що публічне визнання рівноправності української мови з російською реально розглядалося Кремлем як «поступка» українському руху, а не виправлення несумісних з комуністичним будівництвом помилок.
The article focuses on the change of the Bolsheviks' language policy in Ukraine in November-December 1919. It traces the attitude to this problem in 1919 and stresses the prevalence of ideas about the Ukrainian language as “bourgeois” and “counterrevolutionary” among the ruling apparatus in 1919. The author emphasizes that public recognition of equality of both the Ukrainian and the Russian language in fact has been seen by the Kremlin as a “concession” to the Ukrainian movement, rather than correcting errors inconstant with the communist construction
The article focuses on the change of the Bolsheviks' language policy in Ukraine in November-December 1919. It traces the attitude to this problem in 1919 and stresses the prevalence of ideas about the Ukrainian language as “bourgeois” and “counterrevolutionary” among the ruling apparatus in 1919. The author emphasizes that public recognition of equality of both the Ukrainian and the Russian language in fact has been seen by the Kremlin as a “concession” to the Ukrainian movement, rather than correcting errors inconstant with the communist construction
Research Interests:
Research Interests:
За лаштунками комісії зі з'ясування взаємовідносин між РСФРР та УСРР (січень–травень 1922 р.) "Російська демократія закінчується там, де починається українське питання", — цей вислів Володимира Винниченка чітко відображав суть... more
За лаштунками комісії зі з'ясування взаємовідносин між РСФРР та УСРР (січень–травень 1922 р.) "Російська демократія закінчується там, де починається українське питання", — цей вислів Володимира Винниченка чітко відображав суть українсько-російських відносин на початку ХХ століття. Це визначення повною мірою стосувалося і взаємин між радянськими Україною та Росією. Для значної частини правлячої верхівки РСФРР та російського суспільства загалом було характерним небажання визнавати окремішність України, її право на самостійне ухвалення важливих для неї рішень. Подібні погляди, що включають в себе формальне визнання та фактичне заперечення права українців на власну державність, стали визначальним чинником у ставленні більшовицького керівництва до України. Утворення української радянської державності було вимушеним кроком Кремля. Після Лютневої революції більшовицьке керівництво проголосило гасло про право націй на самовизначення. Використовуючи це гасло, більшовики змогли захопити владу в національних окраїнах колишньої Російської імперії. Розуміння важливості національного чинника в революції змушувало їх дотримуватися певної національної форми своєї влади у різних "національних окраїнах", і, перш за все, в Україні. В умовах "воєнного комунізму" різниця між формою та змістом у взаєминах УСРР та РСФРР значною мірою нівелювалася надзвичайними обставинами. Але з початком непу і до утворення СРСР, який надав існуючому централізму наднаціональну форму, суперечність між змістом та формою у стосунках Кремля з Україною почала виявлятися з новою силою. Це питання з різних причин недостатньо висвітлювалося істориками. Тому дослідження взаємин формально незалежних УСРР та РСФРР напередодні утворення СРСР є актуальним з історичної точки зору: існує потреба ліквідувати "білі плями". Однак не меншою мірою дослідження цієї теми є актуальним і для сьогодення взагалі — розуміння плюсів та мінусів тогочасних відносин може допомогти подолати нинішні негаразди у сучасних стосунках з Росією або завадити їх поглибленню.
Research Interests:
The article is about the need to reinterpret the approaches to the study of the history of Soviet Ukraine. The author, making emphasis on economic character of Kremlin politics regarding Ukraine, shows the need to analyze the Ukrainian... more
The article is about the need to reinterpret the approaches to the study of the history of Soviet Ukraine. The author, making emphasis on economic character of Kremlin politics regarding Ukraine, shows the need to analyze the Ukrainian Socialistic Soviet Republic leaders’ actions as an object of authority politics. A special attention is paid to conceptual system and methodological basis of research of the given topic.
У статті йдеться про потребу переосмислення підходів до вивчення історії радянської України. Наголошуючи на економічному підтексті політики Кремля стосовно України, автор арґументує необхідність аналізу дій керівництва УСРР як суб’єкта владної політики. Особлива увага звертається на понятійний апарат та методологічні засади дослідження зазначеної теми.
У статті йдеться про потребу переосмислення підходів до вивчення історії радянської України. Наголошуючи на економічному підтексті політики Кремля стосовно України, автор арґументує необхідність аналізу дій керівництва УСРР як суб’єкта владної політики. Особлива увага звертається на понятійний апарат та методологічні засади дослідження зазначеної теми.
Research Interests:
22 листопада 1933 р. завершив роботу об'єднаний пленум ЦК і Центральної контрольної коміісії (ЦКК) КП(б)У. В резолюції пленуму «український націоналізм» було названо головною небезпекою в національному питанні. Подібного рішення не було... more
22 листопада 1933 р. завершив роботу об'єднаний пленум ЦК і Центральної контрольної коміісії (ЦКК) КП(б)У. В резолюції пленуму «український націоналізм» було названо головною небезпекою в національному питанні. Подібного рішення не було прийнято у жодній із республік СРСР. Україна стала винятком. Щоби зрозуміти суть більшовицького повороту в національній політиці, варто з'ясувати, якою мірою ухвалення такого рішення було спонтанним або закономірним, що мав на меті і на що сподівався Кремль, доходячи таких відверто антиукраїнських рішень.
Research Interests:
Hennadii Yefimenko On the eve of all collectivization: State bread provision in the Starobilsk region. On the basic of the previously unknown archival materials, the author of the article features of policy of the Bolshevik in the field... more
Hennadii Yefimenko
On the eve of all collectivization: State bread provision in the Starobilsk region.
On the basic of the previously unknown archival materials, the author of the article features of policy of the Bolshevik in the field of agriculture in the Starobilsk district in 1928–1929. A particular emphasis is made modification of relations between of the Bolshevik leadership and peasants.
Key words: grain-collections, food tax, new economic policy, Starobilsk district, agriculture, collectivization.
У статті на основі раніше невідомих архівних документів висвітлено політику більшовиків в сільському господарстві на території Старобільської округи протягом 1928–1929 рр. Окрему увагу приділено зміні відносин між більшовицьким керівництвом та селянством.
Ключові слова: хлібозаготівлі, сільськогосподарський податок (продподаток), неп, Ста-
робільска округа, сільське господарство, колективізація.
On the eve of all collectivization: State bread provision in the Starobilsk region.
On the basic of the previously unknown archival materials, the author of the article features of policy of the Bolshevik in the field of agriculture in the Starobilsk district in 1928–1929. A particular emphasis is made modification of relations between of the Bolshevik leadership and peasants.
Key words: grain-collections, food tax, new economic policy, Starobilsk district, agriculture, collectivization.
У статті на основі раніше невідомих архівних документів висвітлено політику більшовиків в сільському господарстві на території Старобільської округи протягом 1928–1929 рр. Окрему увагу приділено зміні відносин між більшовицьким керівництвом та селянством.
Ключові слова: хлібозаготівлі, сільськогосподарський податок (продподаток), неп, Ста-
робільска округа, сільське господарство, колективізація.
Research Interests:
The article analyzes materials published in the «Ukrainian Historical Journal» in 1988–1991 wich witnessed uneasy process of reformation of Ukrainian historical science under the conditions of initiated by M.Gorbachev policy of... more
The article analyzes materials published in the «Ukrainian Historical Journal» in 1988–1991 wich witnessed uneasy process of reformation of Ukrainian historical science under the conditions of initiated by M.Gorbachev policy of «perestroika», a lot of place is dedicated to analysis of communist party’s authorities in this process. The author emphasizes that the first real steps on the way of clearing up of formerly restricted topics were made by the representatives of historical and party
science – from firstly offered analysis of «deformations of socialism» to explaining of formerly concealed problems of the history of Ukraine of the XX century.
Аналізуються опубліковані на шпальтах "Українського історичного журналу" у 1988 - 1991 рр. матеріали, які засвідчували нелегкий процес перебудови української історичної науки в умовах поширення ініційованої М. Ґорбачовим "гласності", чимало місця відведено аналізу ролі компартійного керівництва у цьому процесі. Підкреслюється, що першими реальні кроки на шляху висвітлення заборонених раніше тем зробили представники історико-партійної науки - від запропонованого спочатку аналізу "деформацій соціалізму" до висвітлення замовчуваних раніше проблем історії України XX ст. Простежується трансформація змісту самого поняття "білі плями".
science – from firstly offered analysis of «deformations of socialism» to explaining of formerly concealed problems of the history of Ukraine of the XX century.
Аналізуються опубліковані на шпальтах "Українського історичного журналу" у 1988 - 1991 рр. матеріали, які засвідчували нелегкий процес перебудови української історичної науки в умовах поширення ініційованої М. Ґорбачовим "гласності", чимало місця відведено аналізу ролі компартійного керівництва у цьому процесі. Підкреслюється, що першими реальні кроки на шляху висвітлення заборонених раніше тем зробили представники історико-партійної науки - від запропонованого спочатку аналізу "деформацій соціалізму" до висвітлення замовчуваних раніше проблем історії України XX ст. Простежується трансформація змісту самого поняття "білі плями".
Research Interests:
Research Interests:
Research Interests:
Research Interests:
Особливості національної політики Кремля стосовно українців Росії у 1930-ті роки розглядаються в контексті визначення основної мети політики коренізації та аналізу модернізаційних завдань більшовицької влади. Окрема увага звертається на... more
Особливості національної політики Кремля стосовно українців Росії у 1930-ті роки розглядаються в контексті визначення основної мети політики коренізації та аналізу модернізаційних завдань більшовицької влади. Окрема увага звертається на термінологію та її змістовне навантаження. Зокрема, робиться наголос на нетотожності понять "українізація" та "політика українізації", аналізується плинність змістовного навантаження терміну "інтернаціоналізм" тощо.
Research Interests:
Research Interests:
Research Interests:
Research Interests:
Українська Радянська Держава (офіційні назви — Українська Народна Республіка, Українська Соціалістична Радянська Республіка, Українська Радянська Соціалістична Республіка), її поява, еволюція, статус. Укр. рад. д-ва — підпорядковане... more
Українська Радянська Держава (офіційні назви — Українська Народна Республіка, Українська Соціалістична Радянська Республіка, Українська Радянська Соціалістична Республіка), її поява, еволюція, статус.
Укр. рад. д-ва — підпорядковане кер-ву РКП(б)/ВКП(б)/КПРС держ. утворення, що виникло як своєрідна форма компромісу між задекларованим у програмових засадах РСДРП(б) правом націй на самовизначення і централізаторськими засадами буд-ва майбутньої д-ви та було покликане використати укр. національно-визвол. рух для захоплення і зміцнення більшовицької влади в Україні. Протягом існування У.р.д. 1917—91 не раз змінювалися форма і зміст дозволених їй компартійно-рад. кер-вом повноважень, однак, за винятком перших п’яти років існування, питання про її ліквідацію не порушувалося
Укр. рад. д-ва — підпорядковане кер-ву РКП(б)/ВКП(б)/КПРС держ. утворення, що виникло як своєрідна форма компромісу між задекларованим у програмових засадах РСДРП(б) правом націй на самовизначення і централізаторськими засадами буд-ва майбутньої д-ви та було покликане використати укр. національно-визвол. рух для захоплення і зміцнення більшовицької влади в Україні. Протягом існування У.р.д. 1917—91 не раз змінювалися форма і зміст дозволених їй компартійно-рад. кер-вом повноважень, однак, за винятком перших п’яти років існування, питання про її ліквідацію не порушувалося
Research Interests:
Стаття "націонал-комунізм" з енциклопедії історії України.
Research Interests:
Термін "націонал-ухильництво" з енциклопедії історії України
Research Interests:
Research Interests:
Research Interests:
Research Interests:
Research Interests:
Research Interests:
Research Interests:
Н а шляху до формування ідеї української радянської державності. Еволюція націо нальних відносин у будь-якому державному утворенні значною мірою зумовлюється їхнім «стартовим» становищем, політикою попередньої влади та... more
Н а шляху до формування ідеї української радянської державності. Еволюція
націо нальних відносин у будь-якому державному утворенні значною мірою
зумовлюється їхнім «стартовим» становищем, політикою попередньої влади та
реакцією на неї населення. З огляду на обмежені хронологічні рамки дослідження
(включно до серпня 1919 р.), звернемо увагу передусім на той аспект розвитку
націо нальних відносин, який зумовлювався діями владних органів або був ви-
кликаний реакцією суспільства на ці дії. Перед розглядом ситуації в радянській
Україні 1919 р. потрібно відстежити, з одного боку, той образ більшовиків у
масовій свідомості, що склався в попередній період, а з другого – притаманне
більшовицьким керманичам бачення шляхів розв’язання «українського питання»,
яке від березня 1917 р. до грудня 1918 р. зазнало суттєвих змін
націо нальних відносин у будь-якому державному утворенні значною мірою
зумовлюється їхнім «стартовим» становищем, політикою попередньої влади та
реакцією на неї населення. З огляду на обмежені хронологічні рамки дослідження
(включно до серпня 1919 р.), звернемо увагу передусім на той аспект розвитку
націо нальних відносин, який зумовлювався діями владних органів або був ви-
кликаний реакцією суспільства на ці дії. Перед розглядом ситуації в радянській
Україні 1919 р. потрібно відстежити, з одного боку, той образ більшовиків у
масовій свідомості, що склався в попередній період, а з другого – притаманне
більшовицьким керманичам бачення шляхів розв’язання «українського питання»,
яке від березня 1917 р. до грудня 1918 р. зазнало суттєвих змін
Research Interests:
Слова із вступу наукового редактора книги Валерія Смолія, які по суті є абстрактом запропонованого тексту: "Український народ являв собою особливу небезпеку для диктаторів з Кремля, які розуміли, що соціальна і... more
Слова із вступу наукового редактора книги Валерія Смолія, які по суті є абстрактом запропонованого тексту:
"Український народ являв собою особливу небезпеку для диктаторів з Кремля, які розуміли, що соціальна і національна складові у протестному русі соціуму утворюють кумулятивний ефект. «Прозеваем Украину!» — попереджав В. Ленін інших членів політбюро ЦК РКП(б) в грудні 1919 р. «Мы можем потерять Украину» — попереджав Й. Сталін свого найближчого підручного Л. Кагановича листом від 11 серпня 1932 р., збираючись відрядити його з секретарської посади в Кремлі до Харкова, щоб приглушити вибухонебезпечну ситуацію у голодуючій республіці".
"Український народ являв собою особливу небезпеку для диктаторів з Кремля, які розуміли, що соціальна і національна складові у протестному русі соціуму утворюють кумулятивний ефект. «Прозеваем Украину!» — попереджав В. Ленін інших членів політбюро ЦК РКП(б) в грудні 1919 р. «Мы можем потерять Украину» — попереджав Й. Сталін свого найближчого підручного Л. Кагановича листом від 11 серпня 1932 р., збираючись відрядити його з секретарської посади в Кремлі до Харкова, щоб приглушити вибухонебезпечну ситуацію у голодуючій республіці".
Research Interests:
Research Interests:
Research Interests:
Research Interests:
Research Interests:
Книжка розповість про роки становлення в Україні «радянського проекту» – від 1917 до початку Другої світової війни, історичні причини того, чому комунізм та націонал-комунізм отримав так багато прихильників в Україні на початку ХХ... more
Книжка розповість про роки становлення в Україні «радянського проекту» – від 1917 до початку Другої світової війни, історичні причини того, чому комунізм та націонал-комунізм отримав так багато прихильників в Україні на початку ХХ століття, а особливо у 1917–1921 роках.
Research Interests:
В монографії політика більшовицького керівництва щодо України розглядається під кутом зору економічних інтересів Кремля. Застосований автором модернізаційний підхід допомагає збагнути причини виникнення радянської України та... more
В монографії політика більшовицького керівництва щодо України
розглядається під кутом зору економічних інтересів Кремля. Застосований автором модернізаційний підхід допомагає збагнути причини виникнення радянської України та зрозуміти обмеженість більшовицьких поступок українському національно-визвольному рухові. Особливу увагу приділено аналізу діяльності керівництва радянської України, яке у дослідженні розглядаються не лише як об’єкт, але і як суб’єкт політичної влади на території України.
Автор наголошує, що саме економічні інтереси стали тим основним чинником, який зумовив більшовицьку політику щодо України як
у 1917-1919 рр., так і в наступні десятиріччя. Керівництво РКП(б) не
уявляло можливим подальший розвиток Росії без українських продовольчих, промислових та людських ресурсів. Це, поряд із потребами стрімкої модернізації, і зумовило сувору підпорядкованість української економіки Кремлю з одночасним наданням Україні значної автономії в культурно-освітній сфері.
Додатком до книга стала низка документів, деякі з яких публікуються вперше.
розглядається під кутом зору економічних інтересів Кремля. Застосований автором модернізаційний підхід допомагає збагнути причини виникнення радянської України та зрозуміти обмеженість більшовицьких поступок українському національно-визвольному рухові. Особливу увагу приділено аналізу діяльності керівництва радянської України, яке у дослідженні розглядаються не лише як об’єкт, але і як суб’єкт політичної влади на території України.
Автор наголошує, що саме економічні інтереси стали тим основним чинником, який зумовив більшовицьку політику щодо України як
у 1917-1919 рр., так і в наступні десятиріччя. Керівництво РКП(б) не
уявляло можливим подальший розвиток Росії без українських продовольчих, промислових та людських ресурсів. Це, поряд із потребами стрімкої модернізації, і зумовило сувору підпорядкованість української економіки Кремлю з одночасним наданням Україні значної автономії в культурно-освітній сфері.
Додатком до книга стала низка документів, деякі з яких публікуються вперше.
Research Interests:
Нарис С.Кульчицького про демографічну катастрофу 1933 р. і упорядкована Г.Єфіменком підбірка документів про репресований перепис 1937 р. тематично споріднені. Разом вони дають уявлення про вірогідність оцінок демографічних втрат від... more
Нарис С.Кульчицького про демографічну катастрофу 1933 р. і упорядкована Г.Єфіменком підбірка документів про репресований перепис 1937 р. тематично споріднені. Разом вони дають уявлення про вірогідність оцінок демографічних втрат від голоду 1933 р., які називалися в публіцистичній літературі або існують в науковому обороті, про характер і якість джерел, на яких ґрунтуються ці оцінки. Кількісні параметри голодомору залишилися одним з дискусійних питань навіть після того, як стала доступною демографічна статистика 30-х рр., й передусім - Всесоюзний перепис населення 1937 р.
Книга підготовлена до 70-ої річниці Голодомору 1933 р. в Україні
Книга підготовлена до 70-ої річниці Голодомору 1933 р. в Україні
Research Interests:
В книзі аналізується розвиток взаємовідносин між УСРР і РСФРР та еволюція державного статусу радянської України у 1920 р. На основі документальних джерел автор робить висновок про сумнівність панівних в історіографії поглядів на процес... more
В книзі аналізується розвиток взаємовідносин між УСРР і РСФРР та еволюція державного статусу радянської України у 1920 р. На основі документальних джерел автор робить висновок про сумнівність панівних в історіографії поглядів на процес утворення СРСР як поступального об’єднання незалежних радянських республік і відповідного місця 1920 року у цій схемі. Наголошується на тому, що розвиток радянської України протягом 1920 р. мав протилежні вектори — від повного підпорядкування України Кремлю включно з переходом її в автономний статус до набуття деяких ознак незалежності. Підсумком боротьби різних підходів став договір між УСРР та РСФРР від 28 грудня 1920 р., в якому вперше на офіційному рівні радянська Росія визнала незалежність УСРР.
Research Interests:
У монографії досліджується національно-культурна політика ВКП(б) протягом 1932-1938 рр. Розглядається ставлення владних структур до культурного розвитку представників усіх етносів, що проживали в Україні компактними масами. Аналізуються... more
У монографії досліджується національно-культурна
політика ВКП(б) протягом 1932-1938 рр. Розглядається ставлення владних структур до культурного розвитку представників усіх етносів, що проживали в Україні компактними масами. Аналізуються причини зміни національної політики, простежуються національні аспекти у формуванні компартійного та радянського апарату. Звертається увага на специфіку українізації за межами УСРР.
Книга розрахована на науковців, викладачів та студентів
вузів, усіх, хто цікавиться історією України і національною
політикою в радянській державі.
політика ВКП(б) протягом 1932-1938 рр. Розглядається ставлення владних структур до культурного розвитку представників усіх етносів, що проживали в Україні компактними масами. Аналізуються причини зміни національної політики, простежуються національні аспекти у формуванні компартійного та радянського апарату. Звертається увага на специфіку українізації за межами УСРР.
Книга розрахована на науковців, викладачів та студентів
вузів, усіх, хто цікавиться історією України і національною
політикою в радянській державі.
Research Interests:
На днях на електронну пошту отримав сповіщення від Google Академія – на мою працю нове бібліографічне посилання. Без такої підказки, можливо, ніколи у житті і не відкрив би той текст. А так «поталанило»
Research Interests:
Аналіз стосується написаних А.Шубіним трьох підрозділів третього розділу "Истории Украины" (Алетейя, 2015). Окрема увага зверталася на відповідність тексту тим засадам, які автор передмови А.Чубарьян означив як «академічний стиль»: «Під... more
Аналіз стосується написаних А.Шубіним трьох підрозділів третього розділу "Истории Украины" (Алетейя, 2015). Окрема увага зверталася на відповідність тексту тим засадам, які автор передмови А.Чубарьян означив як «академічний стиль»: «Під академічним стилем розуміємо уважне ставлення до фактів, суджень колег, знання сучасної історіографії питання, а також відмову від політизації і політиканства» (с.5). Здається логічним припущення, що цей стиль є (чи має бути) притаманний усім авторам «Истории Украины»
Research Interests:
Огляд/рецензія книги:
Андрій Здоров. Український Жовтень: Робітничо-селянська революція в Україні (листопад 1917 – лютий 1918 р.)
Андрій Здоров. Український Жовтень: Робітничо-селянська революція в Україні (листопад 1917 – лютий 1918 р.)
Research Interests:
Research Interests:
Щоб дисертацію прийняти до захисту, необхідно виправити вказані основні недоліки. Однак сама тема – участь української інтелігенції в культурно-освітньому (а не національно-культурному!) розвитку надзвичайно цікава і її дослідження ще не... more
Щоб дисертацію прийняти до захисту, необхідно виправити вказані основні недоліки. Однак сама тема – участь української інтелігенції в культурно-освітньому (а не національно-культурному!) розвитку надзвичайно цікава і її дослідження ще не закінчене.